Відповідь на «1933. Пам’ятаємо».

Відкрив цю сторінку, бо досконало вивчав історію свого рідного села, особливо під час Голодомору 1932-33 рр., і хотів прочитати вдумливий матеріал про той час. А коли ознайомився з написаним, то стало противно, неначе в обісраний туалет зайшов. І тут згадав, що автор з тих неадекватних свободівців, які тільки силу кулака розуміють, та й то ненадовго. А щось доводити и сперечатися з ними марно. Такої ахінеї, коли звалено все в купу, мені вже давно не приходилося бачити. А від русо- і юдофобства в матеріалі, так просто тоншить.

Про своє рідне село напишу коротко. Коли я особисто спілкувався з ще живими бабцями, юність і дитинство яких приходилося на Глолдомор-33, так вони замовчували цю тему, зате про голод-47 згадували з превеликими подробицями, тому що постраждали якщо не вони особисто, то їх сім’ї (хто помер під забором, кого посадили за капусту). Мене це дуже дивувало. Тільки згодом дійшло, що вони були тими «червонохустними» піонерками і комсомолками, котрі і висліджували так званих «куркулів», які ховали продукти для виживання своїх сімей, здавали їх в сільраду і отримували за це доппайок. Вимерло майже все село, як згадувала одна бабця з сусіднього села. Вижили в переважному партійні активісти, колгоспники (яких було менше половини, так як після примусової колективізації 1928 р. дозволили людям самим вирішувати, де працювати), та молодь, яка працювала на побудові Дніпрогесу, куди з сусіднього села ходив річковий трамвай. А тепер хочу відповісти на багаточленні «чому» автора вітки. Не на всі, а на ті, що добре знаю.

Про так званих «вишкребків» — чиї це вони гроші вкрали? Невже у автора з кишені? Та якщо такі, як він прийдуть до влади (слава Богу, що не прийдуть, бо більшість людей вважає свободівців за неадекватних примурків і не дозволять їм цього зробити), то життя тільки погіршає, Україна погрязне в громадянській війні, що, в кінці кінців, приведе до втрати незалежності. А кому це вигідно, той і фінансує подібні партійки, як от «Свобода». Для дестабілізації обстановки в країні. Але досить про цих людей, які роблять нашій Україні тільки гірше.

З першими чотирма «чому?» з автором повністю згоден. А далі поговоримо (тільки не з автором). Голодомор-33 вчинений не комуністичною Росією, а СРСР, який називали «комуністичною Росією»  за рубежем, і в основному емігранти. І за ними нічого ахінею пороти. Так от, відповідати за жертви повинен СРСР. Тобто всі республіки, які входили в склад цієї імперії (хоч і не по назві, але по суті. Ви тільки подивіться, хто був на чолі держави. А на місцях виконували вказівки з Кремля чистокровні українці. Особливо старалася молодь (зараз по стопам «червоного» Кремля іде «Свобода», яка активно залучає на свою сторону молодих людей для створення безпорядків і для розбірок з інакомислячими), яку у всі роки не корми, тільки дай діяти. «Перемен, трубеют наши сердца… Мы хоти перемен», як співав Цой в перебудовні часи. От робили ці «перепены» молоді люди з такою собачою відданістю, бо були впевнені, що новий світ будують – що навіть свої сім’ї прирекали на голод, самі ходили босі, з голодними очима, зате повні гордістю, що вони виконують важливу державну роботу. Ви он зараз скажіть молодим людям (що, знову ж, таки, «Свобода» активно робить), що у всіх бідах винні ті-то і ті-то люди та партії, і що варто тільки їх скинути (вбити, заслати і т.д.), як наступить Рай Божий на Землі, як більшість їх піде за такими ось крикунами. Подібне відбувалося і в 1932-33 рр., бо більшість молоді вже була вихована в комуністичному дусі.

Про музеї, пам’ятники (які все ж є, Меморіал жертв Голодомору в Харкові, наприклад), теми в підручниках історії про Голодомор – тут я згоден. Але потрібно подавати лише голі факти, і дійсні, а не вигадані. Про 7 мільйонів загиблих під час Голоду-33 в Україні, Білорусії, Півдні Росії, Північному Кавказі. Де більша половина жертв українці. А не про 20 мільйонів. Ця цифра виникла з урахуванням демографічних втрат, тобто загиблих і тих, ніхто не родився. Ну так і пишіть про це. А то б була б воля, таких от, як Десна, то вони б з превеликою радістю удвоїли, а то й утроїли цифру в 20 мільйонів. Тільки от тоді б довелося всім пояснювати, звідки скільки людей в Україні набралося? І коли подавати матеріал людям, то зовсім не потрібно його коментувати. Тупих у нас, в Україні, зараз майже немає. Що, до речі, радує.

День жертв Голодомору є. Кожну четверту суботу листопада. Праця українських селян (і взагалі всіх колгоспників в СРСР) від рабської праці в сенсі оплати нічим не відрізнялася. Але на роботу і з роботи ходили з веселими піснями, та й жили, як на ті часи, не так вже й погано. По зрівнянні з тими ж США. Між феодальним кріпацтвом (вірніше буде сказано, капіталістичним) та колгоспним рабством різниця є в кращу сторону ХІХ століття. Тут без питань. Якщо Десні потрібно пояснювати, для чого проводилася Сталіним колективізація та індустріалізація посиленими темпами – тоді з ним немає про що розмовляти. А про неможливість виїзду на міста роботи – наші були на будові Дніпрогесу, де багато хто одружився і повернулися після Голодомору вже сімейними парами додому. А блокували села взимку і весною 1933-го, коли голодуючі в пошуках їжі пішли, поповзли туди, де надіялися її знайти. І їх всіма силам намагалися зупинити. Що є злочином перед людством. А якщо вже називати Голодомор-33 геноцидом українського народу, то тільки з добавкою – то був геноцид українського народу самим українським народом в лиці її владних представників та виконавців з силових і партійно-комсомольсько-піонерсько-жовтеняцьких структур. А це мільйони людей, які були впевнені в своїй правоті і в тому, що вони роблять благе діло!

Про закатованих українських дітей і т.д. – то на 90 відсотків марення Десни. Чи я може чогось не знаю і в Десні дітей все ж топили. В наших степах такого не було. Так, діти згадують Голод-33, але потім завжди, що зажилося набагато краще, колгосп став «мільйонером», в селі з’явилися магазин, клуб, де кожну неділю кіно крутили і було декілька гуртків самодіяльності, які по святам концерти односельцям давали, радіомовці, бібліотека і т.д. Були масові народні гуляння на свята. Церковні свята також проводилися. Неофіційно, звичайно, але ніхто їх силою не забороняв. Правда, і робочі дня також, якщо вони на них приходилися.

Німеччина відшкодовує гроші жертвам нацизму, бо то був саме нацизм, німецький. Правда, якщо вже бути чесними, то до німців повинні приєднатися пів-Європи, і Франція в тому числу, плюс Прибалтика та інші союзники Гітлера ( і ОУН-УПА Бандери-Шухевича також). Ну це окрема розмова. І від кого повинна отримувати відшкодування Україна? Від СРСР. Так давайте відродимо цю державу і будемо отримувати грошву. Тільки от незадача, подібне вже неможливо, і Слава Богу, та й постраждалі від Голоду-33 вже давно померли. А якщо відзначати, хто жертва, а хто виконавець? Так от нехай потомки виконавців і оплачують потомкам жертв матеріальну компенсацію. А про встановлення пам’ятників, так якщо особисто комусь хочеться їх встановити – то збирайте гроші на це діло. Чи у «Свободі» тільки щось критикувати з піною біля рота можуть, та акції протесту влаштовувати. А що, гроші зібрати на пам’ятники жертв Голодомору слабо? А то тільки розмови одні на цю тему.

А ось компартії, і України також, повинні визнати провину своїх попередників перед народом і вибачитися. Це безсумнівно. А ось чому Україна у величезному3 боргу перед РФ, запитайте краще у політичних діячів на кшталт Юлі-капризулі. І хто Десні сказав, що Українська РСР була в боргу перед РРСФР перед Голодомором? Чергове марення.

Про Хрущова даремно згадали. Який же дурень буде признавати якесь діяння злочином, коли він сам був у ньому активним учасником? Причому, серед самих активних, як от Хрущов під час Голоду-33. РПЦ також нічим винитися перед українцями. Бо попів до 1933 року по українським селам уже майже не осталося – кого розстріляли, кого до Сибіру заслали, або ж на Соловки своїм колегам-монахам допомагати. Краще поцікавтеся про РПЦ голоду 1921-22 рр. Там її представники дуже допомагали населенню, до влади неодноразово за поміччю зверталися. За що потім і були репресовані.

Про виплату пенсій і зарплат – так, бува задержують. Але ненадовго і виплачують все. Хоча, Десна, напевно, про це не знає, бо ніде, крім свого партєйного офісу, не «працює». А про економіку в тіні – підніміть мені віки і вкажіть на країну, де тіньова економіка не процвітає, де немає бідних і багатих, де студенти, особливо нерадиві і ті, котрим мізки запарили пропагандисти різних партій, як от «Свобода», не кидають навчання в ВУЗах?

Про шахтарів 20-30 рр., то правда, тільки от не одні вони покінчували життя самогубством. І не в останню чергу від відсутності церков, від духовного і морального падіння, від «безнадеги», або ж від банальних причин, як от спився, і повісився.

Про підготовку чергового українського голодомору – знову марення обкуреного наркомана (до Десни це не має ніякого значення, щодо наркомана). Про учителів – так їм у всі роки погано платили, при любій владі і в любій країні. Сам по собі знаю. Про війська РФ на території України… Тут ще як подивитися. Якщо мова йде про Севастополь, то це місто побудували, як базу російського ВМФ ще в роки Катерини ІІ. І Крим до 1954 року в склад РРФСР входив. Можна, звичайно, про 1918 рік згадати. Але тоді часи були, що від незалежностей в очах рябіло. І Україна ніколи не була цілостною державою з однією владою на чолі.

Про викачані багатства з надр України в часи СРСР і повинен віддавати СРСР. Я от, наприклад, знаю, що був такий все державний дотаційний фонд, який вливав кошти в економіки республік з «общего котла» для їх піддержання. Так от Грузинська РСР отримувала аж 75 %! А візьміть ті ж республіки Середньої Азії, які завжди були збитковими, зате жили на фоні Украіни, чи тієї ж бідної (в прямому сенсі) Росії, як баї серед своїх рабів. Потрібно тоді і до них свої претензії пред’являти.

Про «африканізацію» пишуть виключно наші газети. А у світі на Україну всім в переважній більшості начхати, у них і свої проблем вистачає. А ті, які справді хочуть повністю знищити наш ВПК, не такі дурні, щоб про це кричати на кожному кроці. Навпаки, вони будуть хвалити. Армія занепадає, це так. І не приведи Господь, війна з ким би то не було, довго ми не протягнемо. Навіть якщо всіх резервістів устигнуть призвати, до де скільки зброї взяти. Доведеться методи ведення партизанської війни згадувати. Про «Віслу» повинні знати всі, хто вивчав історію України в 11 класі. Але якщо за великим рахунком, то була продумана акція СРСР та Польщі в боротьбі з ОУН-УПА по зачистці територій, де підтримувалися загони цієї організації. Ви уявіть собі Україну на місці, скажімо, Польщі. Поступили би аналогічно – вислали б насильно тих, хто підтримував, наприклад, Армію Крайову, подалі від кордону в херсонські степи, щоб остаточно зломити опір АК.

А Сталін так, у своїх бесідах зазначав, що вислав би усіх українців після ВВВ до Сибіру, тільки от вагонів не вистачить. Та й економіку піднімати комусь було потрібно. Але то було на рівні розмов. Сталін був хоч і страшним тираном, але не дурнем і прекрасно розумів, що українці опинилися під окупацією виключно завдяки його політичним помилкам.

Про євреїв, тут багато в чому з Десною можна й було погодитися. Але існую багато але… І це також окрема тема. А те. Що Десна приводить в якості доказів, в Ізраїлі говорять його ж колеги по партії, типа «Свободи». Такі ж безбашенні. От від них і потребуйте компенсації. Та й під час ВВВ українські поліцаї, та й більшість жителів не без задоволення здавали «арійцям» жидів. Зазначу, що подібна картина спостерігалася по всій окупованій території нацистами – Франції, Польщі, Прибалтиці, Росії, Білорусії… По всій. Так що євреї могли при бажанні зробити свої пред’яви щодо Холокосту всьому світу, тим же США та Англії, за то, що не забажали прийняти біженців з Німеччини і вони повернулися на свою історичну батьківщину, де загинули в концтаборах.

Про зміну назв вулиць – я народився по вулиці Будьонного. Перед штурмом Перекопу в 1920 році він зупинявся на нашій вулиці на декілька днів. Так що змінювати її назву ніхто не буде. А щодо пам’ятників жертвам голодомору – то виключно справа місцевих органів. Он, в нашому селі скинулися на пам’ятник голові колгоспу, який підняв господарство до вершин – і державу про це ніхто не запитував. Знову ж таки, нехай «Свобода» кине клич по своїх осередках, яких вистачає, люди зі свого карману скинуться грошами, з’ясують справу з місцевою владою і ніхто не буде проти вшанування пам’яті жертв Голодомору. А про предмет в колах «Геноцид української нації» — це абсолютний нонсенс, який озвучують тільки ті «умники», котрі стверджують, що Адам був українцем, говорять про якихось укрів, і стверджують, що всі досягнення людства мають українську прописку. А Голодомор повинні вивчати на уроках історії. Ось і все.

 

Вы можете оставить комментарий.

Оставить комментарий